19 листопада 2024 р. – тисячний день повномасштабного російського вторгнення в Україну. Це не просто цифра. Це тисяча днів боротьби, звитяги, незламності і жертовності. Саме цього дня здобувачі освіти Класичного фахового коледжу переглянули документальний фільм «Довга Доба». Режисер Алан БАДОЄВ зібрав матеріали, що власноруч зафільмували на мобільні телефони 12 000 українців з початку 2022 року з різних куточків нашої країни – від Чернігова до Харкова. Двісті хвилин хроніки, що фіксує виживання, спротив і повсякденне життя під час війни; показує світу російські злочини. Це історії цивільних, військових, медиків – усіх, хто пережив найскладніші миті війни. Проєкт став своєрідною капсулою часу перших днів повномасштабного вторгнення. На жаль, цю жахливу реальність уже ніхто не зможе переписати.
Алан БАДОЄВ так говорить про роботу над стрічкою «Довга Доба»: «Ми зняли фільм про жагу до життя. Коли ви будете його дивитися, пам’ятайте: такий вигляд має боротьба за життя, за свободу, за майбутнє. Ця кінострічка не про смерть, а про жагу до життя, адже її транслює кожен герой, хоч би які страшні випробування не доводилося проходити».
Це був не просто перегляд фільму, а глибоке переживання кожного епізоду… Здобувачі освіти почули та побачили реальні історії українців, життя яких назавжди змінилося після 24 лютого 2022 р.
Пропонуємо ознайомитися з враженнями наших студентів від перегляду документальної стрічки «Довга доба». Ці відгуки – не просто слова, а відлуння болю цілого покоління, яке стало свідком і учасником історичних подій, що назавжди змінили нашу звичну картину світу.
«Це не просто кіно, а жива історія, яка проникає в саме серце. Були сцени, з якими я стикалася особисто, і це робило пережите ще болючішим. Найважче було усвідомити, що це не чужі страждання, а наша реальність, те, що переживаємо ми, українці. Кожен кадр фільму – це не просто документування трагедії, а гірка правда, яку не можна ігнорувати. І саме тому цей фільм стає частиною тебе, бо це наша історія, наш біль і водночас сила», – ділиться враженнями Анна ПОВОЛОЦЬКА (621 гр.).
Володимир КИРІЙ (721 гр.) згадує епізод, що вразив його найбільше: «Найтяжчим моментом була історія батька і сина, які рятували собак з окупації. Вони їздили по околицях міста. Коли вже виїхали на дорогу, побачили російську колону, яка відкрила вогонь по людях. Син врятувався, а батька застрелили. Ця сцена показує справжню ціну, яку платять українці за свою свободу».
«Фільм дуже зворушливий, показує не лише біль і втрати, а й силу духу та нескореність людей, які стали частиною цієї трагедії. Це не просто історії, а розповіді про кожного українця, який пережив найстрашніше – війну», – підкреслює Максим ФЕДОРОВ (721 гр.), наголошуючи на важливості збереження історичної пам’яті для майбутніх поколінь.
Юлія ХОДОНОВИЧ (621 гр.) зауважує особливу автентичність стрічки: «Кожен кадр наповнений болем і правдою, яку важко забути. Це не просто про жахи війни, а про силу духу та відвагу українців. Для мене «Довга доба» – важкий фільм, бо багато з того, що в ньому показано, я пережила особисто. Він нагадує, як важливо цінувати мир і свободу та дає змогу зрозуміти, що значить бути українцем у такі важкі час».
«Довга доба» справляє сильне емоційне враження та є досить тяжким фільмом для перегляду. Неможливо стримати сліз, адже він глибоко передає сутність війни та її вплив на людські долі. Після перегляду змінюється сприйняття того, що насправді відбувається, і приходить глибше усвідомлення реальності подій», – зазначає Анастасія ЛАГОШНА (821 гр.).
«Довга доба» – це не просто документальна стрічка, це оголений нерв сучасної України. Фільм пронизує душу правдивістю, показуючи війну як очима цивільного населення, так і військових. Кожен кадр резонує з особистими переживаннями. Було складно дивитися фінальні сцени стрічки та усвідомлювати, що ця трагедія все ще триває», – ділиться враженнями Владислав СКОНЕЧНИЙ (121 гр.).
«Ця кінострічка не залишає байдужим. Документальні свідчення показують справжню сутність війни та її нищівний вплив на долі людей. Кожен фрагмент фільму – це новий погляд на реальність, яка змушує нас переосмислити все, що ми знали про життя раніше», – розмірковує Альона ЛИТАРЕНКО (821 гр.).
«Довга доба» – важливий проєкт для збереження історичної пам’яті. Це стрічка, яка стає частиною кожного з нас, бо розповідає історію нашого спільного болю та, попри все, незламності й віри в Перемогу.
Такі покази – важлива частина національно-патріотичного виховання молоді, адже вони допомагають усвідомити масштаби подій, які переживає наша держава, та зберегти історичну пам’ять про героїчну боротьбу українського народу.