Павло Сергійович Отич… Ім’я, яке назавжди залишило слід у серцях тих, хто його знав. Він народився в Конотопі 7 квітня 1995 року.
У 2012 закінчив ЗОШ (ліцей) №14. Перспективний хлопець з блиском у очах мріяв про технічну освіту, а відтак у 2012-му прийшов здобувати освіту до Конотопського інституту СумДУ, де в 2016-му здобув професію за спеціальністю «Електронні пристрої та системи».
Викладачі запам’ятали Павла Отича як серйозного, вдумливого студента, який вирізнявся глибоким і нестандартним підходом до навчання. «Пам’ятаю його прагнення не просто засвоїти матеріал, а якнайглибше розібратись в темі, – згадує викладачка Оксана Динник. – Павло завжди творчо підходив до виконання поставлених завдань, його відповіді були ґрунтовно підготовленими та аргументованими. Як активний та відповідальний староста групи, Павло вмів ефективно налагодити контакт між студентами та викладачами, з гумором вирішуючи будь-які питання, що виникали під час навчання. Я запам’ятала Павла доброзичливим, комунікабельним юнаком. Знаю, що він був чудовим другом, завжди готовим прийти на допомогу. Його щира посмішка та позитивний настрій створювали особливу атмосферу в групі. Павло Отич залишив по собі пам’ять не лише як активний студент, а й як порядна, надійна та надзвичайно світла людина».
Ерудованість Павла виходила далеко за межі обраної спеціальності. Він міг підтримати розмову на будь-яку тему, що робило спілкування з ним неймовірно цікавим.
«Ми разом закінчили Конотопський інститут у 2016 році й вступили до магістратури СумДУ, – згадує одногрупниця Павла Дар’я Мірошніченко, – і за весь цей час він залишався для мене прикладом справжньої відповідальності та людяності. Як староста, він завжди вмів підтримати, допомогти, знайти слова й силу там, де інші вже опускали руки. Вихований, добрий, надійний — він приходив на допомогу кожному, хто цього потребував. Дуже важко повірити, що його більше немає, але світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях».
Ще б жити й жити! Але доля розпорядилася інакше…
Справжній патріот, справжня гарна людина — таким його пам’ятатимуть одногрупники, друзі, викладачі. У серцях людей, які його знали, образ Павла залишиться не портретом на стіні, а живою, палаючою свічею.
Павло Сергійович Отич загинув 14 листопада 2025 року на Харківщині під час виконання бойового завдання. Похований у Конотопі 23 листопада цього ж року.
Вічна пам’ять, Герою! Співчуття близьким..
#Місце_шани_і_памʼяті_КФКСумДУ