24 лютого виповнюється чотири роки з дня повномасштабного вторгнення озвірілого сусіда в Україну. З самого ранку колектив Класичного фахового коледжу СумДУ зібрався разом — біля Місця шани і пам’яті — щоб ушанувати тих, чиї імена назавжди залишаться в серцях усієї студентської родини коледжу.

Звучала молитва. Тиха і щира. За Україну, за захисників, за тих, хто вже не повернеться додому. Лунав духовний гімн «Боже великий, єдиний» — і в цих словах відчувалися і біль, і надія. З екрану телевізора дивилися, немов живі, випускники та студенти, які поклали на вівтар війни свої життя… Вони навчалися в цих стінах. Ходили цими коридорами. Мріяли. Будували плани. А потім зробили вибір — взяти до рук зброю і йти захищати Батьківщину.

Цього дня члени студентського парламенту коледжу відвідали пам’ятні місця Конотопа – Пантеон національної пам’яті та пам’ятник борцям за волю України. Пройшли Алеєю слави в центрі міста, зупинилися біля стендів із фотографіями загиблих студентів і випускників —  поклали квіти. Схилили голови у хвилині мовчання.

Свобода України — це не абстракція. Вона має імена. Вона має обличчя. Вона має ціну.

Пам’ять — це не лише скорбота. Це обов’язок жити і працювати гідно. Бути людьми, якими наші Герої могли б пишатися.

🌹 Вічна слава Героям. Слава Україні!