У час, коли кожен день приносить нові виклики, а новини сповнені тривожних подій, особливо цінними стають люди, які не просто говорять про допомогу, а реально рятують життя. Сьогодні надзвичайно важливо вміти надати першу допомогу постраждалим до приїзду фахівців: саме вчасність і правильність алгоритму першої допомоги можуть врятувати не тільки життя, а й здоров’я людини.
Історія нашої колеги, Марії ШУЛЯК, викладача відділення «Комп’ютерних та електронних технологій» Класичного фахового коледжу СумДУ, – це розповідь про те, як професіоналізм, людяність і готовність діяти можуть змінити чиєсь життя. Це історія про те, що справжня сила – у знаннях і мужності їх застосувати.
Нещодавно Марія Станіславівна успішно пройшла тренінг з підготовки інструкторів від Національного комітету Товариства Червоного Хреста України та отримала відповідний сертифікат. Але знання – це лише перший крок. Справжня перевірка приходить тоді, коли доводиться діяти.
26 листопада 2025 р. Марія ШУЛЯК стала свідком дорожньо-транспортної пригоди – наїзду на пішохода. У такі хвилини багато хто губиться, панікує, не знає, що робити, але наша колега без вагань, оперативно і професійно надала першу домедичну допомогу постраждалій людині та викликала швидку. Її самовладання, чіткість дій і готовність діяти в критичний момент допомогли постраждалій отримати допомогу вчасно – ту допомогу, яка, можливо, врятувала їй життя. «Дякую Богу, що змогла бути корисною для людини у критичний для неї час. Сподіваюсь на швидке одужання цієї бабусі», – говорить Марія Станіславівна.
Наша колега не сидить на місці – вона навчає навичкам першої допомоги молодь: разом з іншими інструкторами Червоного Хреста проводить важливі заняття в освітніх закладах міста. Такий урок уже відбувся в Конотопському ліцеї № 2. Здобувачі освіти не лише слухали теорію, а й практично відпрацьовували техніки зупинки кровотеч, активно ставили запитання та брали участь у тренуваннях. Такі зустрічі – це формування відповідального ставлення до життя, свого і чужого; це навчання діяти в надзвичайних ситуаціях, коли від твоїх дій може залежати чиєсь життя; це виховання покоління, яке не проходить повз чужу біду, а знає, як допомогти.
Ми щиро пишаємося нашою колегою, яка в такий непростий для країни час знаходить сили та мотивацію вдосконалювати свої навички й бути готовою рятувати життя.
Марія ШУЛЯК – це приклад того, як можна поєднувати професійну діяльність з громадянською позицією, як можна бути корисним не лише в навчальній аудиторії, а й у реальному житті.
Дякуємо, Маріє Станіславівно, за ваше велике серце, професіоналізм і людяність! Ви – приклад для всіх нас. Горді, що маємо таких колег поруч!
Найбільша цінність – це життя. А найбільший подвиг – його врятувати!