Цього дня студенти 1 групи разом із викладачем української мови Валентиною Чернушенко вийшли до пам’ятника Тараса Шевченка — не просто вшанувати пам’ять, а почути живе слово поета.

Згадували сторінки його непростої біографії. Читали вірші. І кожен рядок звучав інакше — гостріше, глибше, болісніше.

«Борітеся — поборете» — це не просто слова. Це заповіт. Це голос, який відгукується українцям уже двісті років, а зміст залишається актуальним і сьогодні.

🌻 Україна пам’ятає. Україна бореться. Україна буде.