Місце шани і пам'яті
Середа Олександр
Боронячи територіальну цілісність держави, загинув випускник Конотопського інституту Сумського державного університету (нині – Класичний фаховий коледж СумДУ) СЕРЕДА Олександр Вікторович, командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки, старший лейтенант. Втрата, яку неможливо огорнути у слова, звістка, яка зупиняє час…
Олександр народився 08 січня 1996 р. у селі Козацьке Конотопського району Сумської області. У 2013 р. вступив до Конотопського інституту Сумського державного університету, де навчався за спеціальністю 131 Прикладна механіка (Технологія машинобудування). До речі, це був перший випуск, який захищав дипломні проєкти саме в Конотопі. У 2017 р. Олександр успішно завершив навчання в інституті та згодом здобув освітній ступінь магістра в Сумському державному університеті. Також він пройшов навчання на кафедрі військової підготовки. Деякий час працював за кордоном.
Оксана ДИННИК, викладачка та наставниця академічної групи ТМ-31к, в якій навчався Олександр в інституті, згадує його з особливою теплотою в серці:
💬«Іноді час стирає спогади, але є люди, образи яких закарбовуються в пам’яті назавжди. Таким був і Сашко… Добре пам’ятаю нашу групу, особливу саме завдяки атмосфері щирої підтримки та взаємоповаги, яка в ній панувала. І значною мірою цю атмосферу створював саме він – завжди спокійний, врівноважений, з незмінною усмішкою на обличчі. Його безмежна доброта, щирість, доброзичливість до всіх навколо були тими промінчиками, які зігрівали кожного, хто опинявся поруч. Світла, добра людина, чия тепла посмішка могла освітити найпохмуріший день».
Під час повномасштабного вторгнення був командиром протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А2613.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (Указ Президента України від 24 червня 2023 р.).
На жаль, 6 листопада 2024 р. під час бойових дій на Донеччині в районі села Вознесенка Олександр отримав важкі поранення від вибухового пристрою, скинутого ворогом. Лікарі доклали всіх зусиль, аби врятувати йому життя, але того ж дня він помер у стабілізаційному пункті біля села Константинопіль.
Сміливий, відчайдушний, сповнений життя та мрій Олександр віддав найдорожче за нашу свободу, за наше майбутнє, за кожен спокійний день на рідній землі.
Колектив Класичного фахового коледжу висловлює щирі співчуття родині, друзям, побратимам і всім, кому пощастило знати Олександра. Розділяємо біль важкої втрати разом з вами.
🕯Вічна слава та пам’ять Герою!