19 листопада 2024 року – тисячний день повномасштабного російського вторгнення в Україну. Проте для українців війна почалася не в 2022 році – вже десять років наша земля протистоїть агресору, який намагається знищити не лише територіальну цілісність, але й саму сутність української ідентичності.
У цей день Класичний коледж СумДУ демонструє, як освітні заклади України стають осередками не лише навчання, але й національної пам’яті та патріотичного виховання. Тут кожен день починається з усвідомлення важливості моменту, який переживає країна.
Біля куточка пам’яті та шани цього дня зібралися працівники коледжу. Хвилина мовчання – це не тільки про шану, це про єднання з усіма українцями, яким болять і кровоточать загальнонаціональні втрати…. Пам’ять загиблих захисників о 9.00 традиційно вшанували і здобувачі освіти. У цій тиші – голоси тисяч загиблих, обіцянка пам’ятати і продовжувати їхню справу.
Разом з викладачкою і волонтеркою Тетяною РАДЬКО першокурсники побували на алеї пам’яті в центрі міста, торкнулися серцем життєвих історій конотопських захисників, відчули себе частиною великої історії спротиву, усвідомлюючи свою роль у майбутньому країни. А також в рамках уроку історії разом з викладачем Володимиром ОЧКАСОВИМ відвідали Пантеон національної пам’яті.
Також напередодні цієї дати студенти та педагоги коледжу мали можливість зустрітися з випускниками-захисниками. І такі зустрічі є прикладом того, як вчорашні безтурботні студенти у час викликів і випробувань стають героями, як теорія предмету «Захист України» перетворюється на практику найвищої проби – захист Батьківщини.
Коледж також продовжує започатковані волонтерські ініціативи, демонструючи, що освітній заклад може і повинен бути більшим, ніж просто місцем навчання.
Тисяча днів повномасштабної війни – це тисяча днів болю, але й тисяча днів незламності. Класичний коледж СумДУ, як і вся українська освітня спільнота, доводить: навіть у найтемніші часи світло знань, пам’яті та єдності не згасне. Воно освітлюватиме шлях до перемоги, до майбутнього, яке будуватимуть ті, хто сьогодні сидить за партами, хто вчиться любити і захищати свою землю.
Кожен день цієї війни – це історія, яку пишуть звичайні люди незвичайними вчинками. І саме в єдності освітян, студентів, захисників та всього українського народу криється сила, яка неминуче приведе до перемоги.