Батькам

Шановні батьки! Вітаємо вас на даній сторінці, де ви можете знайти для себе багато корисних порад та рекомендацій щодо спілкування з дітьми, вирішення проблемних ситуацій. Для того, щоб ознайомитись з темами розділу та швидко віднайти потрібну інформацію на початку розділу подано його зміст.

Зміст

  • Поради  батькам першокурсникам.
  • НМТ. Психологічні поради батькам.
  • У випадку, коли діти виявляють суїцидальні тенденції або відчай.
  • Деструктивні субкультури.
  • Посилання на корисні поради та рекомендації для батьків.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКУРСНИКІВ!

  • Співпраця з коледжем. Встановіть тісний контакт з наставником академічної групи (прислухайтесь до його порад та зауважень). Відвідуйте батьківські збори, де вам буде надана інформація про успішність вашої дитини, відносини зі студентським колективом, викладачами. Познайомтесь з комендантом і вихователем гуртожитку (якщо ви з іншого міста).
  • Цікавтесь життям своєї дитини. Обов’язково знаходьте час, щоб відверто поговорити про навчання: успіхи та невдачі, стосунки з викладачами, одногрупниками; що подобається, а що ні. Обговорюйте разом все, що турбує дитину.
  • Звертайте увагу на емоційний стан та поведінку дитини.
  • Не критикуйте і не карайте дитину! Допоможіть зрозуміти і усвідомити  помилки, діліться власним досвідом. Не забувайте про слова підтримки, якщо щось не виходить: «Я вірю в тебе», «Ти зможеш» або «Ти впораєшся» та ін. Радійте успіхам!
  • Підтримуйте самостійність дитини, дозвольте ухвалювати рішення та нести за них відповідальність.
  • Привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю. Намагайтесь заохотити дитину до навчання як до основи майбутнього професії.
  • Сприяйте розвитку активної життєвої позиції дитини –  заохочуйте до  участі в заходах та гуртках, що організовуються навчальним закладом.
  • Навчайте правильно розпоряджатись фінансами, контролювати свої витрати. Допоможіть правильно планувати бюджет (перша стипендія, гроші на тиждень тощо).
  • Перші місяці, якщо є можливість, то звільніть дитину від виконання домашніх обов’язків, які займають багато часу. Адже цей час студенту доцільніше витратити на навчання.
  • Пам’ятайте: кожній дитині потрібен час на адаптацію. Перші місяці навчання дуже стресові для студентів –  нова атмосфера, нові знайомства, нові вимоги та багато інших змін. Тому, цікавтеся «новим» життям своїх дітей, нехай вони відчувають вашу небайдужість.

НМТ. ПСИХОЛОГІЧНІ ПОРАДИ БАТЬКАМ

Шановні батьки! НМТ вимагає завчасної підготовки, у тому числі й психологічної. Незнайома ситуація, відповідальність, вагання стосовно повноти знань – все це може викликати у вашої дитини серйозний стрес, який  лише заважатиме на тестуванні.

Допоможіть своїй дитині відчути впевненість у власних силах, адже саме ВИ ті найрідніші люди, чия підтримка є такою важливою, необхідною і потрібною.

ПСИХОЛОГІЧНІ ПОРАДИ БАТЬКАМ:

  • Виберіть зручний момент і спокійно обговоріть з дитиною її плани на майбутнє. Поясніть важливість складання НМТ на позитивний бал, щоб було дійсно зрозуміло, для чого це потрібно.
  • Ознайомтеся з методикою тестування. Разом з дитиною складіть план підготовки до НМТ. Визначте теми, які здаються найбільш складними, приділіть цим темам більше часу та уваги.
  • Організуйте зручне місце для  підготовки і слідкуйте, щоб дитині ніхто не заважав.
  • Привчайте дитину орієнтуватися в часі та вміти його розподіляти. Слідкуйте за тим, щоб під час підготовки дитина регулярно робила короткі перерви  – це найкращий спосіб запобігти виснаженню.
  • У вихідний, спробуйте прорепетирувати складання НМТ. Оберіть один з варіантів тестування минулих років, посадіть дитину за стіл, заберіть зайві предмети і прослідкуйте, щоб протягом 3 годин її не відволікали. Потім разом перевірте завдання, проаналізуйте помилки.
  • Обговоріть питання неможливості використання шпаргалок, допоможіть дитині зрозуміти, що жодна шпаргалка не допоможе, якщо нічого не знати з предмета.
  • Не акцентуйте свою увагу на кількості балів, яку ваша дитина отримає під час НМТ. Поясніть їй, що кількість балів не є показником її можливостей.
  • Не забувайте про харчування, воно повинно бути поживним і різноманітним, щоб забезпечити збалансований комплекс вітамінів.
  • Поясніть, що під час підготовки не бажано грати в комп’ютерні ігри, дивитися бойовики і фільми жахів, адже це виснажує. Необхідно берегти сили і нерви. Негативно впливають на пам’ять шкідливі звички і вживання енергетичних напоїв.
  • Не залякуйте дитину НМТ, бо це негативно позначиться на результатах тестування і не згадуйте про нього в негативному сенсі. Сформуйте спокійне та позитивне ставлення до процедури тестування.
  • Обов’язково, підбадьорюйте дитину, питайте про її самопочуття. Цікавтесь тим, як проходить підготовка, чи виникають якісь проблеми.
  • Пам’ятайте! Підтримувати свою дитину – значить вірити в неї!

У ВИПАДКУ, КОЛИ ДІТИ ПРОЯВЛЯЮТЬ СУЇЦИДАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ АБО ВІДЧАЙ

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ 

Причини суїцидальних проявів у молоді:

 – складна сімейна ситуація;
– проблеми у навчанні;
– втрата або зрада близької людини;
– розрив стосунків із коханою людиною;
– міжособистісні конфлікти;
– проблеми з дисципліною або законом;
– проблеми в спілкуванні з однолітками: тиск з боку групи однолітків; тривале  перебування у ролі жертви;
– високі вимоги до підсумкових результатів освітньої діяльності (іспити, ЗНО);
– сімейна історія суїциду;
– небажана вагітність, аборт і його наслідки;
– зараження ВІЛ-інфекцією або хворобами, що передаються статевим шляхом.

 НА ЩО ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИ УВАГУ БАТЬКАМ?!

Поведінкові ознаки суїцидальної загрози:

– схильність до необачних і безрозсудних вчинків;
– надмірне споживання алкоголю чи таблеток;
– раптове впорядкування своїх справ, приготування до смерті;
– нехтування зовнішнім виглядом;
– постійне прослуховування сумної музики та пісень;
– самоізоляція від родини та знайомих;
– зміна добового ритму (активність вночі та сон удень);
– збільшення або втрата апетиту;
– млявість та апатія;
– неможливість сконцентруватися та приймати рішення;
– уникнення  звичайної соціальної активності, замкненість, самотність;
– почуття провини, низька самооцінка;
– різка зміна звичок, втрата інтересу до захоплень, хоббі, спорту, навчання;
– невизначені  плани на майбутнє;
– агресія, прагнення того, щоб інші залишили в спокої, роздратування;
– спроби втекти з дому;
– тривалий  і  яскраво  виражений  песимізм  у  відношенні до майбутнього;
– самоушкодження (порізи на руках).

 Словесні ознаки суїцидальної поведінки:

–   розмови, прощання або жарти щодо бажання померти;
– повідомлення про конкретний план суїциду;
– повільна, маловиразна мова;
– вияв безпорадності і залежності;
– розпач і плач;
– самозвинувачення;
– безпосередні заяви «Було б краще вмерти» або «Я не хочу більше жити»;
– висловлювання: «Вам не доведеться більше про мене турбуватися» або «Мені все набридло»,  aбо «Вони пошкодують, коли я піду».

 Емоційні прояви суїцидальних тенденцій:

– безпорадність, безнадійність;
– переживання горя;
– ознаки депресії;
– почуття провини або відчуття невдачі, поразки;
– надмірні побоювання або страхи;
– почуття власної малозначущості;
– неуважність або розгубленість.

 ВИДІЛЯЮТЬ ДЕСЯТЬ ОСНОВНИХ МОТИВІВ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД МОЛОДІ

  1. Переживання образи, самотності, відчуженості, побоювання бути незрозумілим.
  2. Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.
  3. Переживання, пов’язані зі смертю одного з батьків, розлученням батьків.
  4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою.
  5. Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням.
  6. Страх перед покаранням.
  7. Любовні невдачі, вагітність.
  8. Почуття помсти, погроз, шантажу.
  9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
  10. Наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів («ефект Вертера»).

 ЩО Ж РОБИТИ? РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.

Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом. Це дозволить встановити довірливі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про свої проблеми та труднощі.

Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире занепокоєння, турбота про дитину.

Говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти, як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути  дитину.

Зосередьте увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй розповісти про свої проблеми.

Не думайте, що вам слід говорити відразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.

Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмову з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («що трапилося?», «розкажи  мені», «давай поговоримо про це»).

Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син або донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особистісні проблеми.

Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, ставайте на її бік, а не бік інших людей, які можуть завдати їй болю.

Дайте можливість вашій дитині знайти свої власні відповіді, навіть тоді, коли вважаєте, що краще знаєте вихід із кризової ситуації.

Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує.

Обійміть дитину. Для гарного самопочуття необхідно обійматися 8 разів на день.ü

Сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість з її індивідуальним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями та вимогами.

Покажіть, що дитина вам небайдужа, дайте відчути, що вона бажана.

Якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч.

Якщо ви відчуваєте, що дитина відхиляє вашу допомогу, то слід пам’ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її; тому для досягнення позитивного результату необхідні м’якість і наполегливість, терпіння й максимальний прояв співчуття і любові тощо.

Якщо бачите, що контакт не налагоджується — потрібно обов’язково звернутися до фахівців (практичного психолога, соціального педагога, психотерапевта, психіатра).

 ПОРАДИ БАТЬКАМ НА КОЖЕН ДЕНЬ:

1.Будьте уважними до своєї дитини, цікавтесь її життям.
2.Показуйте дитині, що ви її любите (частіше обіймайте).
3.Підтримуйте в складних ситуаціях.
4.Умійте вислухати свою дитину.
5.Будьте тактовні.
6.Не залишайте дитину наодинці з проблемою.
7.Не порівнюйте вашу дитину з іншими.
8.Разом шукайте конструктивні підходи до вирішення проблем.
9.Не читайте нотації.
10.Не ігноруйте дитину.
11.Не говоріть «Хіба це проблема», «Ти живеш краще за інших» тощо.
12.Не смійтеся над проблемами дитини. Дайте дитині можливість зрозуміти, що ви поряд, щоб не сталося!

ДЕСТРУКТИВНІ СУБКУЛЬТУРИ

Останнім часом Україною шириться молодіжна деструктивна субкультура. Її організатори створюють телеграм-канали та закликають молодих людей брати участь у масових бійках (час та місце збору повідомляють у відповідних групах). Відомо, що це явище прийшло до нас з росії. Українська поліція вважає, що поширення цієї субкультури в нашій країні — це російська інформаційно-психологічна спецоперація (ІПСО), мета якої – використати дітей для дестабілізації внутрішньої  ситуації в Україні.

За твердженням психологів, більшість підлітків стають учасниками різних течій чи субкультур через дві важливі потреби – соціалізації та приналежності. До небезпечних субкультур схильні ті, хто невпевненийу собі, має низьку самооцінку і комплекси, у кого є труднощі у спілкуванні, відсутні друзі, напружені стосунки з ровесниками чи батьками, несприятлива сімейна ситуація; хто протягом довгого періоду зазнавав цькування та буллінгу. Ще одна причина того, чому неповнолітні стали жертвами провокацій — проживання досвіду війни. Підлітки самі собою емоційно нестабільні, а під час війни їхня емоційна нестабільність зростає.

ВАЖЛИВО!!! Батькам при спілкуванні зі своїми дітьми звертати увагу на:
– зміни емоційного стану;
– уникнення контакту (дитина закрилася та не хоче розмовляти);
– дитина зависає в гаджетах (ховає від вас телефон чи одразу закриває всі програми);
– не говорить куди йде та з ким зустрічається;
– має тілесні ушкодження;
– наявні зміни у зовнішньому вигляді (для даної субкультури характерна символіка павука з цифрою 4);
– центри зборів – площі, ТЦ, центральні частини міст.
Що робити батькам:

  • Знаходьте час, щоб поспілкуватись зі своєю дитиною. Цікавтеся життям дитини: «Що тобі подобається?», «Розкажи про своїх друзів», «Яку ти любиш музику? Я хочу послухати її з тобою» тощо.
  • Приділяйте більшу увагу психологічному стану дитини (запитуйте: «Як твої справи?», «Ти чимось засмучений(на)?», «Що приємного сталося сьогодні?»).
  • Цікавтесь куди ваша дитина ходить та як проводить свій час. Звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті: хто її друзі, чим
  • вони займаються тощо.
  • Знаходьте можливість провести разом час (шопінг, прибирання, перегляд фільму).
  • Звертайте увагу на контент, яким цікавиться дитина.

Більш детальна інформація розміщена на сайті Національної поліції України.

У розмовах на різні теми спонукайте до формування критичного мислення.

При виявленні небезпеки для дитини – звертайтеся до поліції (за телефоном 102 або звернутися до відділку) чи кіберполіції (https://cyberpolice.gov.ua чи за телефоном 0 800 505 170).
Поскаржитися та протидіяти російській агресії в Інтернеті можна, долучившись до телеграм каналу: «StopRussia | MRIYA». Більше інформації: https://mriya.social

ПОСИЛАННЯ НА КОРИСНІ ПОРАДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Онлайн-буклет Як будувати міцні та довірливі стосунки зісвоєю дитиною.
  2. Ресурси позитивного батьківства:Як стабілізувати себе та попередити емоційне вигорання