З глибоким сумом повідомляємо, що колектив коледжу спіткала гірка втрата. На 75-му році життя помер колишній завідувач відділення «Будівництво будівель і споруд та землевпорядкування» (1985–2017), педагог-ветеран РЯБИК Анатолій Васильович, який ще минулого навчального року працював зі здобувачами освіти, ділився досвідом з молодими викладачами, мріяв про відбудову України. На жаль, важка хвороба зруйнувала ці мрії.

Анатолій Васильович є випускником нашого освітнього закладу (1970 р.). Фах будівельника був для нього сповненим романтики і перспективи самостійно провадити будівництво міст. Тож після служби у війську Анатолій Васильович вступає до Київського інженерно-будівельного інституту (1972–1977).
З 1977 р. працював головним інженером ПМК-305 тресту «Конотопсільбуд», старшим інженером виробничого відділу вказаного тресту.

Для молодого перспективного інженера Рябика А. В. відрядження до Монголії (1981–1985) було почесним і водночас сповненим викликів, адже на той час він був одружений і мав сина-первістка Сергія.
До нашого освітнього закладу Анатолій Васильович прийшов на посаду завідувача відділення «Промислове і цивільне будівництво» у жовтні 1985 р. Відтоді справі служіння здобувачам освіти він присвятив 40 років життя. Тисячі випускників, яким Анатолій Васильович передав свою любов до будівництва, з вдячністю і теплотою згадують його принциповість, фаховість, ретельність як викладача і завідувача відділення.

Викладачі коледжу: Світлана РУДИЦЯ, Ольга КЛИМЕНКО, Юлія САХНЮК, Наталія ГУЦ, Олександр БАРИШ, Руслана КУЗЬКО, – завдячують Анатолію Васильовичу за мудрість, наставництво, часом батьківські поради.
Завідувач відділення «Будівництво будівель і споруд та землевпорядкування» Людмила БАНДУРКА згадує, як дипломатично, мудро, скромно Рябик А. В. ділився досвідом керівника.

Радник директора коледжу Віталій БІБИК відзначає, що Анатолій Васильович був не просто будівельником, а справжнім зодчим: будував не тільки наше місто, збудував міцну родину, потужний колектив очолюваного ним відділення, власну кар’єру і зрештою – успішне, гідне, сповнене поваги людей життя.

«Анатолій Васильович дуже любив життя, свою родину, свій колектив, і часточки цієї любові він дарував кожному з нас. І пам’ять про нього буде жити доти, доки ми будемо пам’ятати і продовжувати його справу», – наголошує директор коледжу Тетяна ГРЕБЕНИК.

Викладач відділення Ольга КЛИМЕНКО наголосила: «Світлі спогади про людину, яка гідно прожила життя, залишивши по собі плоди добрих справ, завжди будуть сильнішими за смерть. У нашій пам’яті Анатолій Васильович назавжди залишиться справжнім професіоналом, доброзичливим керівником, авторитетним і відповідальним викладачем».

«Коли 1997 р. об’єднали два місцеві технікуми – будівельний та електромеханічний, – я була молодим викладачем зарубіжної літератури. Анатолій Васильович усіляко підтримував мене, давав мудрі поради. Здобувачі освіти моїх груп, у яких він викладав, обожнювали його: ніколи не підвищував голосу, вмів пошуткувати, намагався, щоб матеріал зрозуміли і сильні, й слабкі. Стриманість і дипломатичність Анатолія Васильовича були гідними наслідування», – згадує викладач коледжу Алла НЕЧАЙ.

Спочивайте з миром, Анатолію Васильовичу… Світлий спомин про Вас та Ваше гідне служіння закладу назавжди залишиться в серцях Ваших колег та випускників.