Уже четвертий рік поспіль ми вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни московії проти України.
Трагічні події сьогодення знову підтверджують: ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені, жертви — гідно вшановані, пам’ять про минулі трагедії — застерігати від подібного в майбутньому.
Тоталітарний комуністичний режим у ХХ столітті вчинив злочин геноциду проти українського народу у 1932–1933 роках, нині у ХХІ столітті його прямий нащадок і вірний послідовник — московський рашистський режим — робить те ж саме.
Ідеологи та виконавці злочину геноциду у минулому столітті мали за мету знищення українців як нації. Сьогодні рашисти так само застосовують проти українців методи геноциду — масові вбивства, терор мирного населення на тимчасово окупованих територіях та у зоні бойових дій, сексуальне насильство, воєнні облоги, викрадення та депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей), умисні напади на укриття й шляхи евакуації, бомбардування житлових районів та мирних інфраструктурних об’єктів, руйнування населених пунктів.
Окупанти знову намагаються знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Для цього, зокрема, піддають українців, передусім дітей та молодь, на окупованих територіях шаленому пропагандистському тиску, намагаючись просунути свої брехливі ідеологічні наративи.
Тож розв’язана російською федерацією проти України війна спрямована не тільки на те, щоб знищити нашу державну незалежність, а й щоб винищити українців як європейську націю, як народ.
Свого часу сталін та нині путін обрали геноцид, бо інші методи проти Українського народу не мали шансів спрацювати так, як ці тирани малювали у своїй хворій уяві. Сталін організував тотальну конфіскацію продуктів харчування, блокаду, безжалісний терор. Путін вчинив повномасштабне вторгнення зі звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни.
Правлячий режим тоталітарного ссрр замовчував і забороняв висвітлювати факти про Голодомор. Нині кремлівська пропаганда масштабно поширює дезінформацію з метою зваблення своєї аудиторії до подальшого скоєння чи схвалення звірств, а також приховування своїх злочинів у світі.
Натомість цивілізований світ сьогодні солідарний з Україною та демонструє нам свою підтримку. За станом на листопад 2025 року визнали Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду парламенти 28 держав, а також низка міжнародних організацій.
Десятки цивілізованих націй нині практично допомагають нам вистояти у боротьбі з московським агресором, не допустити реалізації його злочинних цілей.
Знання про Голодомор 1932–1933 років в Україні допомагає людям у всьому світі краще зрозуміти природу сучасної російської злочинної війни та геноцидних практик, які її супроводжують.
Пам’ять про голодомори ХХ століття сьогодні є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії московському агресору та тоталітарним режимам загалом, вона повинна також слугувати застерогою для недопущення організації штучного голоду будь-де на планеті.
З метою вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років та масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років просимо усіх небайдужих долучитися 22 листопада 2025 року о 16:00 до загальнонаціональної хвилини мовчання на знак вшанування пам’яті про жертв голодоморів.