Це була не просто подія — це був ковток пам’яті, тепла і вдячності. Ми згадували, сміялися, сумували, обіймалися, співали й танцювали разом. Бо навіть у підземеллі, навіть у час війни — ми разом. Ми сильні.
- Ми вшанували пам’ять 52 випускників та студентів, які віддали життя за Україну. Їхні імена — в наших серцях.
- Ми слухали пісні, які змушували плакати й усміхатися.
- Ми згадували архівні історії, які повернули нас у юність.
- Ми дякували викладачам — тим, хто поруч, і тим, кого вже немає…
- Ми пройшлися корпусами та аудиторіями, які зберігають пам’ять про кожного студента.
- Ми зробили фото, які збережуть цей день назавжди.
Це була зустріч поколінь. Це було про любов. Про пам’ять. Про родину. Про наш коледж
До зустрічі через рік, рідні випускники!
Ви — частина великої історії. Ви — частина нас.

