15 травня 2025 р. представники Класичного фахового коледжу СумДУ відвідали визначну культурно-історичну подію – презентацію науково-історичних видань – «Сповідні розписи сіл Конотопської сотні середини XVIII ст.» та «Сповідні розписи церков міста Конотоп другої половини XVIII ст.».
Перша та друга книги є логічним продовженням відомої серії «Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька» та покликані сприяти вивченню та оприлюдненню архівних джерел з історії Конотопщини – самобутнього мікрорегіону Гетьманської України. Особлива цінність опублікованих матеріалів полягає в тому, що вперше широкому загалу стали доступні сповідні розписи церков міста Конотоп Ніжинського полку другої половини XVIII століття, а також розписи містечка Попівка, сіл Озаричі, Шаповалівка, Підлипне, Сім’янівка, Гути та Старе Конотопської сотні Ніжинського полку середини XVIII століття. Варто зауважити, що у сповідних розписах склад сім’ї розписаний повністю, із зазначенням віку сповідуваних та родинних взаємозв’язків. Презентовані видання містять важливі дані щодо чисельності та соціальної структури населення Конотопської сотні, цінні відомості про походження прізвищ населення краю, поіменний склад родини і ступені споріднення.
Проєкт реалізовано завдяки зусиллям Благодійного фонду «Спадок Гетьманщини» і його почесного голови – Євгена СУРА у співпраці з Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця», Центральним державним історичним архівом України у м. Києві.
Презентація відбулася в Попівській ОТГ та зібрала дослідників історії Конотопщини, краєзнавців, представників Збройних сил України, волонтерів, депутатів Попівської сільської ради, освітян, здобувачів освіти, працівників клубних закладів і бібліотечної сфери.
Незмінним упорядником цих видань є кандидат історичних наук Олександр ТРИГУБ, який здійснив колосальну роботу з пошуку, вивчення та підготовки до друку безцінних стародавніх документів. У своєму відеозверненні до присутніх він наголосив на надзвичайній важливості запровадження сповідних відомостей (разом із метричними книгами) до наукового обігу, що є одним із пріоритетних завдань сучасної української історичної науки. Історик особливо підкреслив, що сповідні розписи є неоціненним джерелом під час дослідження генеалогії козацько-старшинських родів та слугують «ще однією важливою сходинкою на шляху до поступового «залюднення» українського соціуму доби Гетьманщини XVII–XVIII століть», допомагаючи відновити імена наших славних предків.
Надзвичайно цікавим та інформативним був виступ кандидата історичних наук, викладача історії Конотопського індустріально-педагогічного фахового коледжу СумДУ Віталія ХОМЕНКА. У своїй презентації «Практичні аспекти генеалогічного дослідження» він ознайомив аудиторію з унікальною серією видань «Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька», що є неоціненним джерелом для тих, хто розпочинає родинні розвідки. Також окреслив основні способи та методи вивчення родоводу.
Віталій Олексійович наголосив, що презентовані видання є важливими генеалогічними джерелами та містять цінну інформацію про наших предків. Науковець також вказав шляхи та джерела до реконструкції родоводу, способи фіксації генеалогічного матеріалу та зауважив, що пошук предків – це справжнє розслідування, що потребує системного та скрупульозного підходів. Він поділився практичним порадами, зокрема: почати з сімейного архіву, адже свідоцтва про народження, шлюб та смерть, атестати, дипломи, автобіографії, трудові книжки та інші документи часто містять ключові підказки для подальших пошуків; уважно вивчати старі фотографії, що зберігають образи наших предків, розповідають про епоху, соціальний статус, професії та захоплення; записувати спогади родичів, усні свідчення яких – безцінне джерело інформації, що, на жаль, з часом втрачається; відвідувати родинні місця поховань – надгробні написи та портрети можуть підказати дати життя, імена, іноді професії та соціальне становище предків; працювати з державними архівами, бо саме тут зберігаються метричні книги, сповідні розписи, ревізькі казки та інші документи, що містять генеалогічну інформацію. На щастя, презентовані книги полегшують нам останнє завдання. Віталій Олексійович також представив цікаві онлайн-ресурси, які він успішно впроваджує у власну науково-педагогічну діяльність і які значно оптимізують процес генеалогічних досліджень.
Виступ Віталія ХОМЕНКА став справжнім дороговказом для всіх, хто прагне дізнатися більше про своє коріння. «Варто вивчати українське минуле, досліджувати історію своїх родів, відновлювати пам’ять про предків та не забувати, що ми всі переважно козацького роду!» – наголосив дослідник.
Особливо зворушливим та натхненним моментом заходу став виступ пошукової команди Опорного закладу освіти «Попівський ЗЗСО І–ІІІ ступенів» у складі талановитих учнів Арсена ГОЛІНКИ та Марини КОСТИРКО. Під вмілим та професійним керівництвом свого наставника, вчителя історії Світлани НІДЗЕЛЬСЬКОЇ, юні науковці яскраво та переконливо презентували власне дослідження історії родин села Попівка. Завдяки кропіткій дослідницькій роботі гості презентації змогли дізнатися про походження таких місцевих прізвищ, як ХАБЛАК та ОСТАПИНА. Усі присутні були щиро вражені творчим потенціалом, дослідницьким запалом та глибиною аналізу, продемонстрованими молодими пошуковцями.
Заступник голови БФ «Спадок Гетьманщини» Аліна ІВАЩЕНКО щиро подякувала юним дослідникам, вручивши їм Подяки, та пані Світлані, яка із захопленням розповіла, скільки цікавих історичних фактів та нових термінів можна знайти в цих унікальних виданнях (про що красномовно свідчила вражаюча кількість кольорових закладок у її особистих примірниках книг!).
Окремим моментом презентації видання було відеозвернення священника, філософа, богослова, ректора Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості, уродженця Конотопа отця Георгія КОВАЛЕНКА. Він підкреслив, наскільки важливим є сьогодні видання таких фундаментальних книг та яка титанічна праця здійснена науковцями – розшифровка і викладання сучасною українською мовою архівних матеріалів про ті події, і це вперше. Отець Георгій КОВАЛЕНКО зворушливо зазначив: «Я і моя дружина народилися в Конотопі. У цих книгах ми знаходимо свій родовід, а також прізвища друзів, однокласників, знайомих. Наприклад, дівоче прізвище моєї тещі – ПАРПУРА… Тож невпинно вивчайте, досліджуйте своє коріння, передавайте своїм дітям і онукам славу і честь козацького непереможного роду».
Насамкінець Ольга БЕСПАЛА, очільниця відділу освіти Попівської сільської ради, подякувала всім учасникам зустрічі за увагу та непохитне прагнення пізнавати своє родове коріння. Від імені голови Попівської громади Анатолія БОЯРЧУКА вона вручила Подяку Аліні ІВАЩЕНКО (БФ «Спадок Гетьманщини») за активну співпрацю, ґрунтовну дослідницьку роботу щодо вивчення історичного минулого населених пунктів Попівської громади та невтомне відродження національної самосвідомості.
Зворушливим фінальним акордом урочистого зібрання стало потужне та проникливе виконання «Молитви за Україну» прекрасним дуетом у складі Ірини ШЕВЧЕНКО та Олександра ЧЕЛИШЕВА разом із усіма присутніми, що засвідчило духовну єдність, щиру любов до рідної землі та її славної історії.
Сподіваємося, що презентовані видання надихнуть багатьох на захопливе дослідження власного родового коріння!
Нагадуємо, що книги «Сповідні розписи сіл Конотопської сотні середини XVIII ст.» та «Сповідні розписи церков міста Конотоп другої половини XVIII ст.», як і попередні видання серії, вже доступні в бібліотечно-інформаційному центрі та музеї Класичного фахового коледжу. Тож запрошуємо здобувачів освіти, викладачів та всіх, хто невпинно прагне віднайти своє історичне коріння, до захопливого дослідження та активної пошукової роботи.
Пам’ятаймо, що дослідження родоводу – це не просто збір інформації, а справжній шлях до глибинного розуміння себе через персональні історії та долі рідних людей. Безцінні знання про наших предків і про нас самих надзвичайно важливо дбайливо зберігати й відповідально передавати наступним поколінням, адже національна пам’ять починається з кожного з нас – нащадків славного козацького роду!