Хтось творить красу словом, хтось – мелодією, а хтось – барвами й світлом полотна. У кожному штриху, у кожному відтінку – душа митця, його сповідь, його погляд на світ, миттєвості щастя та суму. Картини дарують нам не просто естетичне задоволення, а спільну подорож із художником у глибини його емоцій, думок і почуттів; торкаються найтонших струн душі. Справжнє мистецтво не має меж, його не можна втиснути в чіткі жанри чи форми. Воно має силу об’єднувати людей і допомагає бачити красу навіть у найпростіших речах.

25 березня 2025 р. у Бібліотечно-інформаційному центрі Класичного фахового коледжу СумДУ відбулася важлива культурна подія – відкриття художньої виставки «Діалоги» талановитого конотопського митця Сергія КОВАЛЕНКА. На захід завітали здобувачі освіти, освітяни, рідні та знайомі художника, поціновувачі живопису, знані художники нашого міста, представники Конотопської дитячої художньої школи, бібліотек та всі охочі, які мали унікальну можливість поринути у вишуканий світ живопису та особисто познайомитися з автором прекрасних полотен.

З вітальним словом до присутніх звернулася заступник директора з виховної роботи коледжу Юлія БІБІК, яка наголосила, що освітній заклад пишається тим, що, попри війну та страшні будні, сьогодні ми маємо змогу зустрітися з професійним та справжнім мистецтвом, поспілкуватися з митцем. Вона підкреслила важливість таких культурних заходів для виховання молоді та збереження національних традицій у мистецтві: «Бажаю, щоб всі присутні отримали насолоду від експозиції та знайшли улюблену – СВОЮ – картину». Також Юлія Володимирівна розповіла цікаву історію про те, що в коледжі вже давно зберігається одна з робіт Сергія КОВАЛЕНКА – особлива для нашого закладу. Це портрет Миколи Прокоповича СРОЧКА, який очолював Конотопський технікум транспортного будівництва (нині – Класичний фаховий коледж СумДУ) протягом 1947–1979 рр. Цікаво, що Сергій писав його за спогадами колег. Сергій зауважив, що тепер, з огляду на накопичений досвід, написав би портрет зовсім інакше. «Портрети – то моя слабкість. Маю патологічну тягу до спостереження, спілкування, спогляданя за людьми. Це в мене з дитинства», – зізнається художник.

Особливої атмосфери заходу додала присутність викладачів коледжу – Віталія БІБИКА та Володимира ОЧКАСОВА, які свого часу були вчителями Сергія в Конотопському ліцеї № 7. Так, Віталій Володимирович з особливою гордістю наголосив, що наш край – Сумщина, зокрема Конотопщина, здавна славиться своїми мистецькими талантами. Для підтвердження цієї думки він навів приклад всесвітньо відомого Казимира МАЛЕВИЧА, який певний період свого життя творив у нашому місті та написав тут свої ранні твори – «Місячна ніч» і «Буслик». Віталій Володимирович підкреслив, що така подія – це не просто демонстрація мистецьких робіт, а справжній шлях митця від перших несміливих дитячих малюнків до зрілої професійної творчості: «Кожен талант потребує підтримки та плекання. Ми не просто відкриваємо виставку – ми вшановуємо талант, який народився на нашій землі», – підсумував Віталій БІБИК.

Володимир Іванович, який викладав у майбутнього художника історію та географію, з теплотою розповідав: «Знаю Сергія ще з минулого століття, завжди відчував його потужну енергетику, силу духу. Був переконаний, що на нього чекає спортивна кар’єра або, можливо, він стане інженером чи військовим, але доля розпорядилась інакше, подарувавши Україні талановитого митця, який творить красу».

Під час відкриття виставки гості ознайомилися з творчим шляхом митця, який розпочався в Конотопі, де він народився 19 серпня 1980 р. Здобув освіту на художньо-графічному факультеті Харківського національного педагогічного університету, а згодом – у Харківській державній академії дизайну та мистецтв (відділення «Станковий живопис»), яку закінчив із відзнакою. Сергій є членом Національної спілки художників України. Проте він не лише створює неперевершені полотна, але й присвячує себе викладацькій діяльності, надихаючи молоде покоління митців: з початком повномасштабного вторгнення художник повернувся до рідного Конотопа, продовжуючи викладати дистанційно.

Цікаво, що Сергій КОВАЛЕНКО веде свій YouTube-канал (Авторський проєкт Сергія КОВАЛЕНКА), де ділиться власним досвідом, розповідає про творчість, педагогічну діяльність, спілкується з художниками та популяризує образотворче мистецтво в Україні. Його проєкт розрахований на тих, хто планує професійно займатися живописом, а також тих, кому цікава тема мистецтва загалом.

На початку зустрічі художник зачарував присутніх своєю щирістю та відкритістю, створивши невимушену атмосферу діалогу між автором і глядачами. «Бути художником – це дуже круто. Ти в постійному тонусі, у тебе завжди є мета, завдання. У цьому і є сенс нашого життя…», – поділився Сергій своїм баченням мистецького покликання під час заходу.

Митець розказав про свій шлях у світ живопису, про своїх учителів, про все те, що надихає на творчість. Особливо присутніх вразила щира та відверта історія становлення його як художника. У дитинстві він часто малював свого батька – самотнім, без родини: це була німа скарга олівцем на аркуші, спосіб пережити дитячу образу. Так малювання стало для нього своєрідною терапією, механізмом вивільнення складних внутрішніх переживань. Кожен штрих був ніби маленьким кроком до зцілення пораненої дитячої душі. Шлях до мистецтва в Сергія був далеко не прямолінійним: був період захоплення спортом, навчання на водія-тракториста. Здавалося, мистецтво назавжди залишиться лише хобі. І все ж таки покликання перемогло. За один рік він закінчив художню школу, а потім уже вступив до університету.

Сергій КОВАЛЕНКО захопливо розповів про свої роботи та історії їх створення. «Ідеї повсюди, – зазначив Сергій, – вони розповсюджуються, як віруси грипу. Головне – бути готовим їх побачити, спіймати, втілити». Для нього мистецтво – це не просто професія, а спосіб безперервного саморозвитку, постійного руху та трансформації. Цьому він вчить і своїх здобувачів освіти.

Екзспозиція об’єднала картини різних років. Художник презентував лише невелику частку робіт, адже постійно бере участь у всеукраїнських та міжнародних виставках і артпроєктах, а його роботи прикрашають приватні колекції в Китаї, США, Франції, Італії, Хорватії та інших країнах.

«Мені цікаво пробувати себе в різних жанрах і напрямках», – зізнався митець. Його пейзажі, виконані сміливою технікою мазка, майстерно передають красу української природи – від величних Карпат до мальовничого Криму та чарівних куточків рідного міста. Особливе місце в його творчості посідають пленерні етюди, що відображають неповторну атмосферу місцевих краєвидів, сповнених світла та гармонії. Зокрема, серед картин багато натюрмортів («Натюрморт з жовтою чашкою», «Літній натюрморт з трояндами», «Натюрморт з весною», «Нарциси», «Троянди»). Ось що говорить сам художник про цей жанр: «Натюрморт для багатьох художників (особливо початківців) є досить нудним і нецікавим жанром. Для мене ж це частина творчості, де я можу робити відкриття на рівні з фігуративним живописом. А ще це чудове тренування, яке тримає руку й очі в тонусі, адже натюрморт пишеться швидко, що дає можливість поекспериментувати або просто тримати себе в хорошій формі. Іноді це просто відпочинок. Поставив квіти, кинув абрикосів і насолоджуєшся кольором, плямою, сонячними зайчиками тощо».

Найбільше гостей виставки вразили кольори та смислове наповнення таких робіт: «Місячна соната», «Пролітаючи над островами нездійснених мрій», «Приборкання червоного коня», «Нтанда», «Зимовий сад»… На полотнах – живе розмаїття барв, яке наповнює кожну роботу теплом і щирими почуттями. Митець прагне передати не лише красу, а й емоції. Картини пройняті світлом, спокоєм і глибокою чуттєвістю, створюючи особливу, душевну атмосферу. Кожен мазок пензля – це не просто технічний прийом, а маленька сповідь, частка душі художника, закарбована на полотні.

Кожна робота Сергія, представлена на виставці, – це не лише візуальне задоволення, а й запрошення до діалогу: роздумів, спогадів і мрій. Його пейзажі дихають тишею та спокоєм, натюрморти наповнені символізмом, а портрети вражають глибиною характерів. «Здається, нема жодного жанру, де мені би було не цікаво. Іноді виходжу на етюди і кладу пензлі, з подивом вглядуючись в те, що бачать очі: стан природи, колір, контрасти та ритми, гра світла та тіні, які експромтом виникають з тільки що, здавалося б, звичайного, непримітного», – розповів художник про своє натхнення.

Музичним обрамленням до візуальних образів виставки стали виступи учасників вокальної студії «Елегія» під керівництвом Лілія БІБИК, яка теж, до речі, знає нашого художника ще зі шкільних часів.

Для всіх присутніх виставка стала незабутнім досвідом знайомства з мистецтвом та творчістю людини, яка є прикладом відданості своїй справі, а для художника – своєрідним звітом перед глядачами та самим собою, наочним прикладом майстерності та наполегливої праці. У кожного, хто долучився до цієї події, залишилося відчуття причетності до чогось прекрасного й величного, що виходить за межі буденності й торкається вічних цінностей.

Дякуємо Бібліотечно-інформаційному центру Класичного фахового коледжу СумДУ за організацію такої натхненної мистецької зустрічі та можливість поринути в прекрасний світу живопису! Автору картин бажаємо творчого натхнення та потужної мотивації в роботі.

Художня виставка «Діалоги» відкрита і функціонуватиме в приміщенні Бібліотечно-інформаційного центру до кінця квітня. Кожен витвір мистецтва – це запрошення до діалогу з митцем, із собою, зі світом. Приходьте, подаруйте собі незабутні хвилини спілкування з прекрасним! Не втрачайте можливості почути цю унікальну мову барв, яка промовляє безпосередньо до серця!